Психология

Характеристика категории «дети группы риска» в психолого-педагогической науке

Категория
Автор
Мураткина Д. Е.
Аннотация
В статье рассматривается понятие «дети группы риска», описываются основные ценностные ориентации этой группы, особенности в развитии подростков, в нее входящих. Отдельное внимание уделяется сложностям психического развития детей-сирот. Показана необходимость осуществления инновационных подходов в деле со­циального воспитания детей-сирот и детей, лишенных попечения родителей.

Зрелое родительство

Категория
Автор
Кристина Пакеринг
DOI
10.18384/2310-7235-2018-1-94-103
Аннотация
Программы «Зрелое родительство» способствуют развитию хороших взаимоотношений в семьях, попавших в трудную жизненную ситуацию. К трудным ситуациям относятся особенности психического здоровья родителей, употребление запрещённых веществ, насилие в семье и проблемы защиты детей. Родителям, чьи семейные отношения были нарушены в раннем детстве, непросто поддерживать хорошие отношения в будущем, в том числе и со своими собственными детьми. Применение программы в работе с семьями в Шотландии, Таджикистане и народе Маори в Новой Зеландии демонстрирует возможность кросс-культурного переноса.

Теодицея в личностном самопознании субъекта

Категория
Автор
Антоненко В. В.
Аннотация
В статье предпринят анализ постановки и решения проблемы теодицеи русскими философами. На его основе выявлены общие и специфические особенности, присущие русской философской теодицее. Русские философы, в отличие от теологов, рационально подходят к решению теодицеи, и связывают свободу воли человека с его ответственностью, что придает проблеме социально-этическую направленность.

Психологические особенности личности, влияющие на успешность в профессиях «человек - человек»

Категория
Автор
И. В. Головнёва
DOI
10.25513/2410-6364.2018.1.42-55
Аннотация
Результаты исследования, проведенные на группе руководителей, показали, что на успешность их деятельности оказывает влияние уверенность в себе, мотивация самореализации, стремление к власти, достижению материального благополучия и профессионального роста. У менеджеров по продажам личностными факторами, влияющими на успех, оказались экстравертированность, демонстративная и педантичная акцентуации, высокий уровень интернальности, умеренно высокий уровень мотивации к успеху и умение распознавать эмоции других людей.

Магия имени: взаимосвязь имени человека с формированием его личности

Категория
Автор
Минаева М. С.
Аннотация
Статья посвящена проблеме взаимосвязи имени человека с его поведением и чертами характера. По данному вопросу была рассмотрена литература и проанализированы случаи из личной практики. Было показано, что отношение окружающих к ребенку и к его имени может опосредованно влиять на формирование личности и самоидентичности и становиться причиной психологических проблем.

Комплекс воина в модели психологической диагностики экстремизма

Категория
Автор
Т. П. Мильчарек
DOI
10.25513/2410-6364.2018.1.20-27
Аннотация
Статья посвящена рассмотрению психологических оснований экстремизма. Экстремизм понимается как форма современной социальной патологии, основанная на неспособности субъекта жить в неравновесной социальной среде. Это качество оформляется в такую психологическую характеристику как нонкоммуникативность - ориентацию на разрыв социальной коммуникации. Она, в свою очередь, связана с другим важнейшим психологическим основанием экстремизма - комплексом воина - констелляцией поведенческих признаков и психологических состояний, связанных с невозможностью реализации культурно-обусловленной агрессии.

Влияние психографического типа потребителя на выбор стиля в дизайне ювелирных изделий

Категория
Автор
Е. Р. Зевакина
Аннотация
Психографическая сегментация потребителей является актуальным методом в изучении особенностей спроса и формировании ассортимента ювелирных изделий. Для этого используется классификация основных психографических типов личности, основанная на базисных ценностях [1]: мотивированные, консерваторы, интеллигенты, новаторы, индивидуалисты, самодостаточные, гедонисты, имитаторы, карьеристы.

Суициды среди несовершеннолетних (эпидемиологический аспект)

Категория
Автор
Б. С. Положий
DOI
10.32878
Аннотация
Суїцидальна поведінка серед неповнолітніх (0-17 років) є найбільш драматичним і водночас одним з найменш вивчених аспектів суїцидології. За даними Державної статистики Росії в 2017 році, кількість завершених самогубств у цій віковій групі населення становила 1,3 випадки на 100 000 (чоловіки - 1,6, жінки - 0,9 на 100 000). Виявлено найбільш відхилених суб'єктів Російської Федерації в умовах суїцидальної ситуації. Серед них Республіка Алтай (Сибірський федеральний округ) займає найвищу позицію. У цьому регіоні показник самогубств серед неповнолітніх досягає 9 на 100 тис., Що в 6,9 рази перевищує середній показник по Росії, у 3,3 рази середній середній рівень сибірського федерального округу і в 1,6 рази серед другого за величиною суїцидального району - Амурської області. У ще більшій мірі це стосується рівня самогубств серед неповнолітніх чоловіків, що дорівнює 14,6 на 100 тис., Що в 9,1 рази перевищує національне. До таких суб'єктів з високим рівнем самогубств серед неповнолітніх належать 4 федеральні округи: Сибірська (Республіка Бурятія, Забайкальський край, Іркутська область), Далекий Схід (Амурська область, Республіка Саха (Якутія), Уральський (Курганська область) ), Поволжя (Удмуртська Республіка), Північно-Західний (Калінінградська область) .Заявка на самогубств серед неповнолітніх у них лежить у межах 3,0-5,6 на 100 тис. Однолітків, що в 2-4 рази перевищує середньоросійський показник. Серед регіонів з найвищими показниками суїциду серед неповнолітніх також найвищим показником серед загального населення є найвищий показник: поширеність самогубств серед неповнолітніх, що проживають у сільській місцевості, дорівнює 2,3 на 100 000, що в 2,9 рази перевищує відповідний показник Цей факт свідчить про значно вищий ризик самогубства серед неповнолітніх, які проживають у селах, а з одного боку - запропоновані програми запобігання суїцидам серед неповнолітніх. d) на єдиних методологічних підходах, що відповідають сучасним науковим ідеям, а з іншого - враховувати соціальні, економічні, етнокультурні характеристики конкретних регіонів та рівень організації медичної допомоги. Особливу профілактичну увагу слід приділяти неповнолітнім, які проживають у сільській місцевості.

Потребление алкоголя и гендерный градиент уровня суицидов в Европе

Категория
Автор
Ю. Е. Разводовский
DOI
10.32878
Аннотация
У більшості країн рівень самогубств серед чоловіків значно вищий, ніж у жінок, навіть якщо жінки намагаються частіше вдаватися до самогубства. Гендерний розрив у рівнях самогубств особливо високий у країнах Східної Європи. Цілі: Це дослідження має на меті перевірити гіпотезу про те, що національні відмінності в рівні споживання алкоголю пояснюють розбіжність між Сходом і Заходом у гендерному розриві у рівнях самогубств. Методи: Розраховано співвідношення суїцидів від чоловіків до жінок (середній показник за період з 2010 по 2014 рр. За п'ять років). Порівняння між гендерним розривом у самогубствах було зроблено між західними (n 21) та східними (n 24) європейськими країнами (t-test). Крім того, порівнювалися співвідношення самогубств між чоловіками та жінками та рівень споживання алкоголю на душу населення в країнах Західної та Східної Європи. Результати: Середній гендерний розрив у рівнях самогубств у країнах Західної та Східної Європи становив 3,8 ± 0,32 і 4,9 ± 0,35 відповідно, тоді як середній рівень споживання алкоголю на душу населення становив 1,8 ± 0,18 і 3,1 ± 0,35 відповідно. Результати кореляційного аналізу вказують на статистично значущий зв'язок між вживанням алкоголю на душу населення та гендерним розривом у смертності в Східній Європі (r = 0,58; p = 0,001). Результати також показують, що немає статистично значущого відношення між вживанням алкоголю на душу населення та гендерним розривом у смертності в Західній Європі (r = 0,37; p = 0,08). Висновки: Алкоголь, як видається, відіграє важливу роль у великому гендерному розриві в смертності від самогубств у цьому регіоні.

Понятие и технология криминалистического распознавания самоубийства

Категория
Автор
Л. В. Бертовский
DOI
10.32878
Аннотация
Целью исследования является изучение возможных направлений интеграции наук о криминологии и самоубийстве в признание самоубийства. Материал и методы. Проведен систематический анализ теоретических основ выявления самоубийств в криминалистике. Использовались эмпирические материалы архивов следственных подразделений, а также специальная литература и средства массовой информации. Результаты. Исходя из положений доктрины признания судебных решений, идея создания технологии получения криминальной информации, недоступной для непосредственного восприятия, предлагается путем построения ментальных моделей на основе информации о следах, обнаруженных на сцена. инцидент. Практические примеры демонстрируют сложность определения субъективной стороны суицидального акта с использованием существующих методов уголовно-процессуального познания. Предложена классификация моделей психического самоубийства и тактических комбинаций для распознавания самоубийства. Неизбежные риски и предположения в построении моделей отмечены. Заключение Авторы предложили определить содержание терминов «судебное признание» и «судебное признание самоубийства»; структура теории судебного признания; рекомендации по одной тактической операции по выявлению убийств, самоубийств и несчастных случаев.